Марафон сили і духу

Мета марафону — зібрати кошти на “чуйки” для 14-ї окремої механізованої бригади та вкотре нагадати, що підтримка наших захисників має бути щоденною.

“Чуйка” — це компактний портативний детектор, який перехоплює аналогові відеосигнали ворожих FPV-дронів та далекобійних БпЛА.

Петро Дудник (09.07.1991р. н.) на псевдо “Спрінтер” став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення РФ. Служив навідником у 59 бригаді, воював на Херсонщині та Донеччині. У листопаді 2023 року захисник зазнав численних осколкових поранень і контузії. Через тяжкість травм лікарям не вдалося врятувати його ліву ногу. Нині він на протезі, має II групу інвалідності.

Чоловік розповів, що вирушив у похід заради побратимів. Антидронові “чуйки”, на які збирає гроші, необхідні військовослужбовцям 14 бригади ЗСУ “Червона Калина”.

“Я не йду заради своєї слави, я йду, щоб люди бачили і пам’ятали, що йде війна вона не закінчилася. Чесно, аби у мене була можливість повернутися у військо, то я б повернувся б. Але, на жаль”, — сказав Петро Дудник.

Ветеран вирушив у похід від Водонапірної вежі Вінниці о п’ятій ранку, щоб пройти якомога більшу відстань до спеки. Настрій, за його словами, бойовий.

“Як би не було важко, але я дойду до цілі, навіть і якщо спека, дощ — все одно йтиму. Як казали мої командири: “Вперед! Вперед! Вперед!”. Отак воно і буде”.

До пішого марафону Петро готувався пів року. Він розповів, що ходив на коротші дистанції, займався спортом, зокрема волейболом сидячи. За словами чоловіка, він хвилюється не за себе, а за те, чи витримає навантаження протез. Водночас переконаний — він не підведе.

“Це протез — гідравліка, я на ньому майже три роки ходжу, то мені зручно. Зараз переробили мені культиприйомник за новими технологіями, то не натирає, все супер”.

На спині у ветерана — наплічник із синьо-жовтим прапором. Перший привал він зробив на виїзді з Вінниці.

Під час ходьби Петро проводить прямі ефіри у соцмережах і просить людей донатити на ЗСУ. Його мета — зібрати 128 тисяч гривень на антидронові “чуйки” — портативні пристрої радіоелектронної розвідки, які попереджають українських військових про наближення російських безпілотників, зокрема FPV-дронів, пояснив ветеран.

“Друзі, доєнуймося і давайте закриємо цю ціль, може, навіть не чекаючи завершення марафону, може, ми так зробимо. Я вірю у вас, донатьте! Я вірю, що ми це зрпобимо”, — звернувся Петро Дудник до глядачів його прямих ефірів.

Він розповів, що кожен зайвий кілограм у наплічнику — це додаткове навантаження на протез. Тож у дорогу Петро взяв лише найнеобхідніше: воду, документи, ліки, павербанки та змінний одяг.

За день ветеран планує проходити близько двадцяти кілометрів. Про більше не загадує — усе залежатиме від самопочуття.

“Це все зважаючи на здоров’я, планую по 20 кілометрів, але буду бачити, де мені зупинитися. Мартшрут — це Літин, Летичів і центр Хмельницьокого”.

Увесь шлях Петра супроводжуватиме на авто військовий капелан Іван Мазур. За потреби допоможе.

“Раптом що — під’їхати, допомогти Петру. Буду автівкою поруч. Ми і з Петром готували, ділили маршрут на відрізки, щоб було легше, і будемо молитися весь марафон”, — сказав Іван Мазур.

До Хмельницького планує дійти 6 липня. Це відстань у 120 км.

Ми щиро підтримуємо Петра та пишаємося, що він є частиною нашого колективу.